Библия - Обещанное Восстановление

1-а Самуїлова

Розділ 2

1 І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́!

2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!

3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки!

4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою!

5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла.

6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба.

7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує.

8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну.

9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

10 Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“

11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господе́ві при священикові Ілі́ї.

12 А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,

13 ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце.

14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́.

15 Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“

16 А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“

17 І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву

18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом.

19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву.

20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє.

21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом.

22 А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

23 І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

24 Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону!

25 Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

26 А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей.

27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

29 Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм.

30 Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!

31 Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму.

32 І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку.

34 А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня.

35 А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні.

36 І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“.

Первая хроника царств

Глава 2

1 Ханна сказала:
– Возликовало моё сердце в Вечном, в Вечном обрела я силу свою.Я смеюсь над своими врагами и радуюсь своему избавлению.

2 Нет столь святого, как Вечный; нет другого, кроме Тебя; нет скалы, подобной нашему Богу.

3 Не говорите больше надменно, не давайте своим устам говорить с такой дерзостью,ведь Вечный есть Бог, знающий всё, оценивающий все дела.

4 Сломаны луки воинов, а слабые становятся сильными.

5 Те, кто был сыт, теперь нанимаются работать за пищу, а те, кто голодал, больше не голодают.Когда-то бесплодная – родила семерых, а имевшая много сыновей – изнемогает.

6 Вечный умерщвляет и оживляет, низводит в мир мёртвых и выводит из него.

7 Вечный делает нищим и даёт богатство; Он смиряет и возносит.

8 Он поднимает бедного из праха и возносит нищего с груды пепла.Сажает их с вождями и даёт им наследовать престол славы.Ведь основания земли устроены Вечным, на них Он поставил мир.

9 Он охраняет пути верных Ему, а нечестивые сгинут во мраке.Сила им не поможет:

10 противники Вечного будут рассеяны.Он разразится на них громом с небес; Вечный будет судить до края земли.Он даст мощь Своему царю, силу – Своему помазаннику.

11 Элкана пошёл к себе домой в Раму, а мальчик остался служить перед Вечным при священнослужителе Илии.

12 Сыновья Илия были нечестивцами. Им не было дела ни до Вечного,

13 ни до долга священнослужителей по отношению к народу. Всякий раз, когда кто-нибудь приносил жертву, в то время, когда варилось мясо, приходил слуга священнослужителей с трёхзубой вилкой в руке.

14 Он опускал её в кастрюлю, сковороду, котёл или горшок и брал себе всё, что попадалось на вилку. Так священнослужители поступали со всяким жертвенным мясом, которое приносили исраильтяне, приходившие в Шило.

15 Мало этого, ещё до того, как сжигали жир, слуга священнослужителя приходил и говорил человеку, который приносил жертву: «Дай священнослужителю мяса для жаркого. Он не возьмёт у тебя варёное мясо, только сырое».

16 Если человек говорил ему: «Пусть вначале сожгут жир, а потом ты возьмёшь всё, что хочешь», то слуга отвечал: «Нет, давай сейчас. А если нет, я возьму силой».

17 Грех этих молодых людей, сыновей Илия, был очень велик перед Вечным, ведь они относились с презрением к приношениям Вечному.

18 Но Шемуил служил перед Вечным. Он был мальчиком, носящим льняной ефод. .

19 Каждый год мать шила для него маленький плащ и приносила ему, когда приходила с мужем для приношения ежегодной жертвы.

20 Илий благословлял Элкану и его жену, говоря: – Пусть Вечный даст тебе детей от этой женщины вместо того, о ком она молилась и кого отдала Вечному. Потом они возвращались домой.

21 Вечный был милостив к Ханне, и она родила ещё троих сыновей и двух дочерей. Тем временем Шемуил рос в присутствии Вечного.

22 Илий же, который был очень стар, слышал обо всём, что его сыновья делают с Исраилом, и что они спят с женщинами, которые служат у входа в шатёр встречи.

23 Он сказал им: – Что вы делаете? От всего народа я слышу о ваших нечестивых делах.

24 Нет, мои сыновья, не хороша молва, которая, как я слышу, распространяется среди народа Вечного.

25 Если человек согрешит против другого, то Всевышний может стать посредником между ними, но если человек согрешит против Вечного, кто заступится за него?Но сыновья не прислушивались к отцовским упрёкам, потому что в воле Вечного было предать их смерти.

26 А Шемуил взрослел. Его любили и люди, и Вечный.

27 И вот, пришёл к Илию пророк и сказал ему: – Так говорит Вечный: «Разве Я не открывался ясно твоему предку Харуну и его семье, когда они ещё были в Египте под властью фараона?

28 Я выбрал Харуна из всех родов Исраила, чтобы он был Моим священнослужителем, восходил к Моему жертвеннику, возжигал благовония и носил предо Мною ефод. . Ещё Я дал ему и его семье все огненные жертвы исраильтян.

29 Почему же вы попираете ногами Мои жертвы и приношения, которые Я установил для Своего жилища? Почему ты предпочитаешь Мне своих сыновей, жирея от лучших частей каждого приношения, совершаемого Моим народом, Исраилом?»

30 Поэтому Вечный, Бог Исраила, возвещает: «Я обещал, что твоя семья и твоё родство будут служить передо Мной вечно». Но теперь Вечный возвещает: «Да не будет так! Тех, кто чтит Меня, буду чтить и Я, но тем, кто презирает Меня, будет плохо.

31 Наступит время, когда Я лишу силы твою семью и твоё родство, и никто в твоём семействе не доживёт до старости.

32 Ты увидишь бедствие в Моём жилище. Хотя Исраил будет благоденствовать, никто в твоём семействе никогда не будет доживать до старости.

33 Всякий, кого Я не отрешу от жертвенника, будет сбережён только для того, чтобы наполнять слезами твои глаза и печалить твоё сердце, и все твои потомки будут умирать во цвете лет.

34 А то, что случится с двумя твоими сыновьями, Хофни и Пинхасом, будет знаком для тебя – оба они умрут в один день.

35 Я поставлю Себе верного священнослужителя, который будет поступать по сердцу Моему. Я утвержу его дом, и он всегда будет ходить перед Моим помазанником.

36 Тогда всякий оставшийся из твоего дома придёт, склонится перед ним за грамм серебра и корку хлеба и взмолится: „Дай мне какую-нибудь должность священнослужителя, чтобы у меня было пропитание“».

1-а Самуїлова Розділ 2	Первая хроника царств Глава 2
1 І молилася Анна та й проказала: „Звесели́лося Господом серце моє, мій ріг став високим у Го́споді! Розкри́лися у́ста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого́!	1 Ханна сказала: – Возликовало моё сердце в Вечном, в Вечном обрела я силу свою.Я смеюсь над своими врагами и радуюсь своему избавлению.
2 Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!	2 Нет столь святого, как Вечный; нет другого, кроме Тебя; нет скалы, подобной нашему Богу.
3 Більше не говоріть зарозумі́ло, нехай з ваших уст не виходить зухва́льство, бо Господь — Бог знання́, і Він упляно́вує вчинки!	3 Не говорите больше надменно, не давайте своим устам говорить с такой дерзостью,ведь Вечный есть Бог, знающий всё, оценивающий все дела.
4 Лук сильних пола́маний, а немічні опереза́лися силою!	4 Сломаны луки воинов, а слабые становятся сильными.
5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімо́х породила, а многодітна — знеси́ліла.	5 Те, кто был сыт, теперь нанимаются работать за пищу, а те, кто голодал, больше не голодают.Когда-то бесплодная – родила семерых, а имевшая много сыновей – изнемогает.
6 Госпо́дь побиває й оживлює, до шео́лу знижає й підно́сить до неба.	6 Вечный умерщвляет и оживляет, низводит в мир мёртвых и выводит из него.
7 Господь зубо́жує та збагачує, понижує Він та звели́чує.	7 Вечный делает нищим и даёт богатство; Он смиряет и возносит.
8 Підіймає нужде́нного з по́роху, підно́сить убогого зо смітникі́в, щоб посадити з вельмо́жами й престол слави їм дать на спа́дщину, бо Госпо́дні основи землі, і на них Він поставив вселе́нну.	8 Он поднимает бедного из праха и возносит нищего с груды пепла.Сажает их с вождями и даёт им наследовать престол славы.Ведь основания земли устроены Вечным, на них Он поставил мир.
9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у те́мряві, бо сильним не з сили стає чоловік.	9 Он охраняет пути верных Ему, а нечестивые сгинут во мраке.Сила им не поможет:
10 Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“	10 противники Вечного будут рассеяны.Он разразится на них громом с небес; Вечный будет судить до края земли.Он даст мощь Своему царю, силу – Своему помазаннику.
11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господе́ві при священикові Ілі́ї.	11 Элкана пошёл к себе домой в Раму, а мальчик остался служить перед Вечным при священнослужителе Илии.
12 А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,	12 Сыновья Илия были нечестивцами. Им не было дела ни до Вечного,
13 ані зви́чаю священичого з народом. Коли хто прино́сив жертву, то, як варилося м'ясо, прихо́див священиків слуга, а в його руці — тризубе виде́льце.	13 ни до долга священнослужителей по отношению к народу. Всякий раз, когда кто-нибудь приносил жертву, в то время, когда варилось мясо, приходил слуга священнослужителей с трёхзубой вилкой в руке.
14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горня́ти, — і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що прихо́див туди до Шіло́.	14 Он опускал её в кастрюлю, сковороду, котёл или горшок и брал себе всё, что попадалось на вилку. Так священнослужители поступали со всяким жертвенным мясом, которое приносили исраильтяне, приходившие в Шило.
15 Також поки пали́ли лій, то прихо́див священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: „Дай м'яса на печеню для священика, бо він не ві́зьме від тебе м'яса варе́ного, а тільки сире!“	15 Мало этого, ещё до того, как сжигали жир, слуга священнослужителя приходил и говорил человеку, который приносил жертву: «Дай священнослужителю мяса для жаркого. Он не возьмёт у тебя варёное мясо, только сырое».
16 А як той чоловік відповідав йому: „Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя!“ А той говорив: „Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму́ силою!“	16 Если человек говорил ему: «Пусть вначале сожгут жир, а потом ты возьмёшь всё, что хочешь», то слуга отвечал: «Нет, давай сейчас. А если нет, я возьму силой».
17 І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву	17 Грех этих молодых людей, сыновей Илия, был очень велик перед Вечным, ведь они относились с презрением к приношениям Вечному.
18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляни́м ефо́дом.	18 Но Шемуил служил перед Вечным. Он был мальчиком, носящим льняной ефод. .
19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і прино́сила йому з року на рік, коли прихо́дила з своїм мужем прино́сити річну жертву.	19 Каждый год мать шила для него маленький плащ и приносила ему, когда приходила с мужем для приношения ежегодной жертвы.
20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: „Нехай Господь дасть тобі наща́дків від цієї жінки, за ві́дданого, що Господь узяв“. І пішли вони на місце своє.	20 Илий благословлял Элкану и его жену, говоря: – Пусть Вечный даст тебе детей от этой женщины вместо того, о ком она молилась и кого отдала Вечному. Потом они возвращались домой.
21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітні́ла, та й породила трьох синів та дві до́чки. А о́трок Самуїл ріс із Господом.	21 Вечный был милостив к Ханне, и она родила ещё троих сыновей и двух дочерей. Тем временем Шемуил рос в присутствии Вечного.
22 А Ілі́й був дуже стари́й. І почув він усе, що́ сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.	22 Илий же, который был очень стар, слышал обо всём, что его сыновья делают с Исраилом, и что они спят с женщинами, которые служат у входа в шатёр встречи.
23 І він сказав їм: „Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.	23 Он сказал им: – Что вы делаете? От всего народа я слышу о ваших нечестивых делах.
24 Ні, сини мої, — недобра та чутка, що я чую, — ви відхиляєте Господній наро́д від Закону!	24 Нет, мои сыновья, не хороша молва, которая, как я слышу, распространяется среди народа Вечного.
25 Якщо хто згрішить супроти люди́ни, то помо́ляться за неї перед Богом. А якщо люди́на згрішить супроти Господа, — хто заступиться за неї?“ Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.	25 Если человек согрешит против другого, то Всевышний может стать посредником между ними, но если человек согрешит против Вечного, кто заступится за него?Но сыновья не прислушивались к отцовским упрёкам, потому что в воле Вечного было предать их смерти.
26 А о́трок Самуїл усе ріс, та здобува́в ла́ску як у Господа, так і в людей.	26 А Шемуил взрослел. Его любили и люди, и Вечный.
27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: „Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився до́мові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?	27 И вот, пришёл к Илию пророк и сказал ему: – Так говорит Вечный: «Разве Я не открывался ясно твоему предку Харуну и его семье, когда они ещё были в Египте под властью фараона?
28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефо́да перед Моїм лицем. І дав Я до́мові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.	28 Я выбрал Харуна из всех родов Исраила, чтобы он был Моим священнослужителем, восходил к Моему жертвеннику, возжигал благовония и носил предо Мною ефод. . Ещё Я дал ему и его семье все огненные жертвы исраильтян.
29 Чого ж ви бере́те під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого да́ру перед лицем Моїм.	29 Почему же вы попираете ногами Мои жертвы и приношения, которые Я установил для Своего жилища? Почему ты предпочитаешь Мне своих сыновей, жирея от лучших частей каждого приношения, совершаемого Моим народом, Исраилом?»
30 Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!	30 Поэтому Вечный, Бог Исраила, возвещает: «Я обещал, что твоя семья и твоё родство будут служить передо Мной вечно». Но теперь Вечный возвещает: «Да не будет так! Тех, кто чтит Меня, буду чтить и Я, но тем, кто презирает Меня, будет плохо.
31 Ось приходять дні, і Я відітну́ раме́но твоє та раме́но дому батька твого, щоб не було старо́го в домі твоєму.	31 Наступит время, когда Я лишу силы твою семью и твоё родство, и никто в твоём семействе не доживёт до старости.
32 І побачиш біду Мого ме́шкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізра́їлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.	32 Ты увидишь бедствие в Моём жилище. Хотя Исраил будет благоденствовать, никто в твоём семействе никогда не будет доживать до старости.
33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, — та ввесь до́ріст твого дому повмирає в силі віку.	33 Всякий, кого Я не отрешу от жертвенника, будет сбережён только для того, чтобы наполнять слезами твои глаза и печалить твоё сердце, и все твои потомки будут умирать во цвете лет.
34 А оце тобі озна́ка, що при́йде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, — оби́два вони помруть одно́го дня.	34 А то, что случится с двумя твоими сыновьями, Хофни и Пинхасом, будет знаком для тебя – оба они умрут в один день.
35 А Я поставлю Собі священика вірного, — він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм пома́занцем по всі дні.	35 Я поставлю Себе верного священнослужителя, который будет поступать по сердцу Моему. Я утвержу его дом, и он всегда будет ходить перед Моим помазанником.
36 І станеться, — кожен, хто полишиться в домі твоїм, при́йде вклонятися йому за аґору срібла та за бухане́ць хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба“.	36 Тогда всякий оставшийся из твоего дома придёт, склонится перед ним за грамм серебра и корку хлеба и взмолится: „Дай мне какую-нибудь должность священнослужителя, чтобы у меня было пропитание“».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

1-а Самуїлова

Розділ 2

Первая хроника царств

Глава 2

1-а Самуїлова

Розділ 2

Первая хроника царств

Глава 2

Старий завіт

Новий завіт

1-а Самуїлова

Розділ 2

Первая хроника царств

Глава 2

1-а Самуїлова

Розділ 2

Первая хроника царств

Глава 2

Старий
завіт

Новий
завіт